У світлі серпня
On target! You are on track to meet your goal.
Я читаю це повідомлення на Goodreads, і моє серце розквітає. Заглядаю в аплікацію по кілька разів на день, щоби перевірити, чи воно нікуди не зникло. Навіть сьогодні, коли голова ось-ось лусне від зубного болю і фантазій про смерть, бо краще вмерти, ніж віддати половину зарплати за лікування зуба, особливо якщо друга половина вже пішла на сплату боргів, особливо якщо це моя перед-передостання зарплата на цій роботі, а нову ще спробуй знайди, бо шукати роботу в 2026 пропаща справа, пропаща я…
Дзвінок з терапевткою закінчився раніше, бо навіть після подвійної дози знеболювального біль не вщухав, я не могла сфокусуватися, хотілося плакати. У моменти вразливості я перебираю в голові усі нещастя, що зі мною траплялися, аж поки не розридаюсь. Так ніби одного нещастя /зубного болю/ недостатньо для самоспівчуття. Так ніби самоспівчуття треба заслужити /як усе в цьому житті/, довести собі /тій критичній і злій частині мене/, що я настраждалася достатньо, мовляв, можеш тепер відчепитися?! Або — піди краще подивися мій Goodreads.
15 прочитаних книжок із запланованих 26. Я комбіную і шукаю найлегших шляхів, щоби не провалити челендж. Так, збірка поезії Малґожати Лебди Dunaj. Chyłe pola на 68 сторінок теж рахується. Навіть якщо є вірші на один рядок — один рядок на цілу сторінку. Навіть якщо я не зрозуміла половину слів, метафор та алюзій, я прочитала її від краю до краю, і напевно ще буду повертатися до неї. Бодай заради вірша, який винесли на задню обкладинку:
I ponownie chcę zamieszkać w świetle sierpnia.
Mieć w sobie sprzeczne: opór i dryf. Pracować
z tym. Uspokajać ręce w ziemi, ziemią.